„Ми все ще тут, поруч з вами“ - кутаїський активіст за Україну

Про Акакія я вперше почув три роки тому, під час пандемії ковіду. Я натрапив на його пост у соцмережі, де він разом із друзями написав, що в Кутаїсі та його околицях почали збирати гроші та необхідні речі для соціально незахищених сімей, яким через обмеження, запроваджені під час пандемії, стало ще важче справлятися зі своїми щоденними проблемами. Того ж дня 20 волонтерів зібралися і взялися закупити та відсортувати необхідні продукти та речі, а потім роздати їх. У підсумку Акакій і його друзі допомогли близько 300 сімей.

Тому я не здивувався, коли мені зустрілося його ім’я та прізвище в різних кампаніях допомоги Україні та українським біженцям.

Акакію Сагінадзе 25 років. Він ще був неповнолітнім, коли разом зі своїми друзями в Кутаїсі, як звичайний волонтер, брав участь у різних кампаніях, то прибираючи вулиці, то підземні переходи.

Декілька років тому він заснував неурядову організацію “Розширення регіональних можливостей для демократії”, діяльність якої пов’язана з питаннями освіти та демократії. В основному організація працює зі школярами, молоддю, вчителями, активістами.

We stand for U

24 лютого 2022 року, день вторгнення збройних сил Російської Федерації в Україну, очевидно, не міг залишитися для Акакія звичайним днем. На спонтанно спланованій акції, де в центрі Кутаїсі зібралися тисячі людей,  він сказав у мікрофон, щоб усі чули, що з цього дня прості люди об’єдналися, щоб допомогти українцям:

“На центральній площі, перед театром, у громадському просторі багато людей приносили речі, щоб відправити в Україну: одяг, речі першої необхідності, ліки… Багато волонтерів брали участь у сортуванні речей. Ось що ми пояснювали людям, що замість того, щоб сидіти вдома і хвилюватися, краще вийти і відправити хоча б кілька футболок для українських дітей, які залишилися живі... Це, можна сказати, безпрецедентний приклад єдності. Зрештою, кілька тонн гуманітарного вантажу відправили кораблем з Батумі в Україну. Це була перша хвиля допомоги і ця кампанія називалася We stand for U”.

Саме в рамках цієї кампанії протягом року тисячі людей запланували та реалізували ряд заходів на підтримку України та українців. Метою цієї кампанії було залучення якомога більшої кількості людей до антиокупаційного руху опору та політичної чи гуманітарної підтримки України:

„Ми також проаналізували, що поряд з гуманітарною допомогою дуже важливою стала політична підтримка України. Ми висунули протест та звинувачення проти Росії. Також у бік місцевої влади, щоб вони висловили  більше підтримки та більше уваги до українських біженців, тому що в більшості випадків ми, звичайні громадяни, мали з’ясувати, наприклад, як біженцям можна отримати ту чи іншу допомогу”

Паралельно з усім цим волонтери з Кутаїсі в рамках кампанії We stand for U також почали збирати гроші:

„Одним із фінансових помічників кампанії був “Фонд Відкритого Суспільства”. Крім того, на першому етапі в рамках кампанії, яка об'єднала тисячі людей, ми зібрали приблизно 70 тисяч ларі. Гроші були використані для українських біженців, які прибули до Кутаїсі. Ці люди стикалися з багатьма потребами, від харчування до пошуку житла. З цієї суми ми також допомогли їм купити квитки, коли вони вже виїжджали з Грузії”.

За допомогою цих грошей волонтери також створили т.зв “Мініатюрний притулок”:

„Один із мешканців Кутаїсі абсолютно безкоштовно надав нам приміщення, де ми облаштували чотири спальні. Ми облаштували кімнати, закупили побутові речі, постільну білизну і розробили систему, як ми будемо прати, наприклад, вже використану постільну білизну. Як правило, сім’ї залишалися в цьому притулку на кілька днів, а потім їх переселяли в інше місце”.

У базі, створеній кампанією We stand for U, згідно з підсумковим звітом, зареєстровано понад 100 родин з України, близько 300-400 осіб.

Як розповідає Акакій Сагінадзе, історія кожної родини була важкою та емоційною, але особливо запам’яталася молода жінка, яка втратила на війні брата:

„Ми відкрили вільний простір, де був одяг секонд-хенду, для українських біженців, куди вони приходили, вибирали речі, які хотіли, і розповідали нам свої історії. Серед них я добре пам’ятаю молоду жінку, яка приїхала до Грузії з двома маленькими дітьми та матір’ю. З першого погляду були непомітними біль та страждання. Навпаки, вона спонукала до спільної боротьби зі спільним ворогом. Через декілька днів ми дізналися, що у цієї жінки був молодший брат, який загинув на війні саме в ті дні, коли вона нас підбадьорювала, а вона цього не показувала, намагалася не перекладати своє горе на інших. Ця жінка стала для мене символом міцності та сили”.

Серед заходів, що відбулися в рамках кампанії We stand for U, особливо емоційним був перформанс, який відбувся в березні 2022 року в центрі Кутаїсі, біля театру імені Месхішвілі, який кутаїські активісти присвятили дітям, загиблим в Україні –  зроблений перед театром напис “Діти” та 145 черевиків, як символ 145 дітей, загиблих на той час....
 

“Кутаїсі за Дніпро” – ще одна кампанія

На початку 2023 року активісти з Кутаїсі запустили нову акцію – “Кутаїсі за Дніпро”.

Поштовхом до цієї кампанії стало інтерв’ю мера Дніпра Бориса Філатова на телекомпанії “Формула”, де він з жалем сказав, що після атаки на місто російських збройних сил їхні міста-побратими Кельн, Осака запропонували допомогу, а з міста-побратима Дніпра, Кутаїсі, ніхто не відгукнувся:

„Він прямо сказав, якщо Кутаїсі і жителі Кутаїсі почують наш голос, ми просимо вашої допомоги, тому що вона нам потрібна. Це інтерв’ю додало нам енергії в той же момент, об’єднало людей і поклало початок кампанії “Кутаїсі за Дніпро”. Ми також зареєстрували організацію з такою ж назвою, щоб гроші, які будуть збиратися для Дніпра, йшли на ім’я цієї організації”, – розповідає Акакій.

Стартувала місячна кампанія з показу фільму “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічуса в Кутаїсі. Режисер фільму помер 30 березня 2022 року в тимчасово окупованому Росією Маріуполі. За повідомленнями українських ЗМІ, його тіло знайшла на вулиці його дружина після декількох днів пошуків. Йому вистрілили двічі в голову та груди.

100% коштів, отриманих від проданих квитків, було спрямовано на допомогу Дніпру в Україні.

“Зрештою, в рамках місячної кампанії близько 30 тисяч ларі було перераховано від Кутаїсі на рахунок соціальної служби мерії Дніпра. Фінальний захід відбувся у дворі Кутаїського університету. Була організована виставка-продаж переданих організації для продажу картин і виробів ручної роботи, зроблених українцями, які проживають у Кутаїсі. Водночас на фоні посилення громадського тиску місцева влада оголосила тендер приблизно на таку ж суму на закупівлю генераторів, щоб відправити у Дніпро”.

Акакій добре розуміє, що кожен крок, який він і його друзі роблять для України, є одним великим кроком до перемоги і добробуту не тільки України, а й Грузії. Це почуття є його головним мотиватором і сьогодні: “У будь-який момент, коли ми будемо потрібні, ми тут, ми готові”...

Підготовлено Dopomoga Ukraini