18 місяців війни – що змогла зробити Грузія для України

15-та річниця серпневої війни в Грузії – це 18-й місяць з початку війни Росії в Україні. З 24 лютого 2022 року до сьогоднішнього дня стратегічному партнеру країни потрібна підтримка своїх друзів – протягом цього часу підтримка Грузії, порівняно з потужними державами, скромна, але вражає те, як грузинські організації та громадяни стоять поруч з українським народом - перелік подібних заходів довгий, і деякі з них зібрані в цій статті.

У перший день початку повномасштабної війни головний проспект країни, вулицю Руставелі, де розташований парламент Грузії, заповнили спонтанно зібрані учасники мітингу. Саме на цьому місці у 2008 році на знак підтримки Грузії у війні стояв президент України, Віктор Ющенко. Українські вболівальники зібралися і в інших великих містах Грузії: Батумі, Кутаїсі, Горі...

У холодні зимові дні 25 лютого на проспекті Руставелі майоріли прапори України та Грузії. Моральна підтримка друзів у наступні дні посилювалася – на головній площі країни збиралося все більше людей. Серед акцій підтримки особливо важливою була акція 4 березня, коли до громадян звернулися президенти Грузії та України.

“Сьогодні я стою там, де повинна стояти Грузія, поруч з президентом Зеленським, поруч з Україною. Це честь нашої культури, традиції та честь нашої нації, що ми стоїмо там, де наша дружня країна бореться за свободу, незалежність та європейське майбутнє. Ми там є, ми там будемо, і я хотіла би передати президенту Зеленському свою і вашу підтримку. Ви – ті люди, які сьогодні представляють гідність Грузії. Дуже дякую за це”, - сказала президент Грузії, Саломе Зурабішвілі.

Організатором цієї акції виступила телекомпанія “Формула”, яка також створила благодійний фонд допомоги українському народу – канал першим перерахував 500 000 ларі, а за наступні дні ця сума зросла до 677 000 ларі. Завдяки марафону, організованому в ефірі Суспільного мовника Грузії, було зібрано до 700 000 ларі. Свою підтримку висловили й інші ЗМІ. Наприклад, “Мтаварі Архі”, “TV Перший”, “Табула”, On.ge та інші розфарбували свої логотипи у кольори українського прапора – синьо-жовтий.

На знак солідарності з Україною в Грузії з'явилася ідея "вивішувати прапор" - щоб висловити підтримку і повагу до воюючого народу, громадяни почали вивішувати прапори на своїх балконах.

У перші дні біля будівлі парламенту Грузії відкрили центр гуманітарної допомоги українцям – населення приносило нешвидкопсувні продукти, варення, соління, компоти, які вони зберігали на зиму в банках. Ви також могли б побачити там і одяг, засоби особистої гігієни та навіть іграшки. Організатори розсортували зібрані речі, частину відправили в Україну, а частину роздали українцям, котрі перебувають у країні.

Мерія Тбілісі також відкрила спеціальний рахунок у перші дні після початку війни. Тоді ж у муніципалітеті було виділено спеціальне приміщення для збору продуктів, які згодом відправлялися в Україну. До ініціативи приєдналися такі приватні компанії, як будівельна компанія “Архі”, мережа супермаркетів “Магніт”… До гуманітарної акції долучилися різні університети, зокрема Тбіліський державний університет, Медичний університет, Батумський університет, Сухумський університет та інші.

Після початку війни з України виїхало декілька мільйонів людей, значна частина з них знайшла притулок у країнах Європи, а невелика частина обрала Грузію. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) на 9 травня 2023 року в Грузії перебувало 24 182 українці. Більшість із них – з Маріуполя та Харкова – міст, які особливо постраждали від війни.

У 2022 році:

• гуманітарний статус надано 367 українцям;
• у списку шукачів притулку зареєстровано - 516.

Через декілька тижнів після початку війни стало очевидним, що проблема полягає й в освіті українських дітей – у великих містах Грузії (Тбілісі та Батумі) було створено спеціальні програми – у Тбіліській державній 41-ій школі та 20-ій державній Батумській засновали україномовний сектор. Крім того, на 2022-2023 навчальний рік відкрито ще один україномовний сектор у 220-ій державній школі Тбілісі, а також розширено україномовний сектор 20-ї державної школи в Батумі. Школярі отримали можливість здобувати освіту рідною мовою, і водночас вони могли брати участь у гуртках неформальної освіти – спортивному, музичному та технічному напрямку. Станом на 1 грудня 2022 року в українських секторах було працевлаштовано понад 60 педагогів з України.

Держава дала можливість українцям, які приїхали до країни через війну, продовжувати навчання в державних університетах без складання національного іспиту. Крім того, "Кутаїський міжнародний університет" звільнив українських студентів від плати за навчання.

У великих містах Грузії, зокрема Руставі та Тбілісі, державні дитячі садки приймають українських дітей безоплатно. Крім того, за підтримки “Фонду Відкритого суспільства”, “Фонд Ніно Катамадзе” створив простір, де стало можливим для українських дітей та підлітків, які приїхали до Грузії після війни, займатися арт-терапією.

З метою підтримки професорсько-викладацького складу групи ризику за залученням Південно-Кавказького представництва Фонду Конрада Аденауера в “Державному університеті Іллі” було створено курс української мови, де з’явилася можливість вивчати українську мову на “ розмовному рівні”. Були й інші приватні ініціативи, інформація про які є на сайті dopomoga.ge 

Після того, як почалася еміграція українців, разом із отриманням освіти, в Грузії також потрібна і юридична допомога зрозумілою для українців мовою. Особливо, коли послуги в державних установах доступні грузинською мовою.

Управління Верховного комісара ООН у справах біженців запропонувало українським громадянам у Грузії безкоштовні консультації з питань статусу біженця в партнерських організаціях, таких як Апарат громадського захисника, неурядових організаціях – “Права Грузії” та “Ворлд Віжен Грузія". Правову допомогу українцям запропонували й інші громадські організації: “Центр прав людини”, “Сафарі”, що займається правами жінок, “Кеа Кавказ” та її партнерська організація “Фонд розвитку прав людини”.

Крім того, були й інші ініціативи:

• “Сілкнет” скасував міжнародні тарифи з мобільного та фіксованого зв'язку в напрямку України”;
• “Тегета” продовжує підтримувати українців та пропонує працевлаштування біженцям з країни”;
• “Сигарний бар Havana club tbilisi працевлаштує громадян України”;
• “На знак поваги “Aura cottages”, що знаходиться в Казбегі, готова безкоштовно приймати громадян України, які застрягли в Грузії”;
• “Kiwi Tours Georgia хоче долучитися до діяльності з підтримки України, і ми хочемо запропонувати безкоштовні трансфери з аеропорту до готелів для громадян України”.

У холодні зимові дні, коли почалася війна, поряд з виживанням для тих, хто рятувався від куль, головною турботою було житло. Volunteers Tbilisi одними з перших долучилися до процесу житлового забезпечення українців. Слід також відзначити зусилля “Фонду відкритого суспільства”, який виділив 150 тисяч ларі на вирішення житлової проблеми та почав шукати додаткові кошти.

На той час одним із важливих просторів був relocation.ge. Великий внесок у процес поселення українців у Грузії зробив також “Карітас Грузії”. Крім того, були приватні ініціативи, про які писали у Фейсбук-групі Spend 4 Seasons in Georgia:

• “Друзі, якщо ви знаєте громадян України, які не можуть повернутися в Україну через початок бойових дій, я можу притулити їх у Квешеті (між Гудаурі і Пасанаурі). Я можу прийняти багато людей, простір великий. Створені всі умови для життя. Будь ласка, зв'яжіть мене з такими людьми, якщо маєте інформацію! P.S. Сьогодні доля нашої країни вирішується в Україні, солідарность з Українською державою та українським народом”;
• “Я можу надати притулок 2 громадянам України. Новоприбулим. Мати і дитина, сестри, чоловік і дружина, все одно. Я живу в будинку з дружиною. Нас здебільшого немає вдома. Комфорт і умови нормальні. Вони можуть жити з нами стільки, скільки буде потрібно. Звичайно, безоплатно "
• “Безкоштовно прийму у себе вдома в Тбілісі громадян України, які не змогли повернутися на батьківщину”
• “Ми безкорисливо приймемо громадян України, 4 людини в будинок за містом. Розташування: село Джігаура, 2 км від Сагурамо”;
• “ У Гурії, в місті Ланчхуті, я можу прийняти кількох громадян України абсолютно безкоштовно. Якщо вони на західній стороні, я можу забрати їх на своїй машині. Маю приватний будинок, зелень. Я зроблю все можливе, щоб полегшити ці важкі моменти”.

Були й урядові ініціативи допомоги українцям. У липні 2022 року уряд прийняв постанову, згідно з якою громадяни України в Грузії (на сім’ю) отримували 300 ларі на місяць на забезпечення житлом протягом трьох місяців і додатково по 45 ларі на кожного члена сім’ї. У столичній мерії 4 місяці тривала програма забезпечення громадян України притулком та харчуванням, на яку з бюджету було витрачено 14 мільйонів ларі.

Мерія запропонувала українцям у столиці деякі послуги безкоштовно. Маючи підтвердження громадянства, вони можуть їздити громадським транспортом, отримувати послуги в муніципальних спортивних центрах (включаючи басейни), музеях, театрах, медіатеках, школах мистецтв і палацах студентської молоді без будь-якої плати.

Громадяни України, які в’їхали в країну з 1 лютого 2022 року по 1 травня 2023 року та постійно (безперервно) перебувають у Грузії, можуть отримати медичні послуги безкоштовно. Значна частина медичних послуг, які пропонуються громадянам України (крім державних послуг), також надається приватними компаніями, включно з психологічною допомогою, яка стає ще більш важливою під час травми війни.

“Клініка Аверсі” надає безоплатну одноразову невідкладну медичну допомогу та консультацію лікаря громадянам України. Також онкологічна клініка “Консіліум Медула” пропонує українцям перше відвідування безкоштовно.

Отримати невідкладну амбулаторну допомогу та дистанційну консультацію можна було у 33 клініках “Евекс”. Крім того, безкоштовно, використовуючи додаток EKIMO, можна отримати необхідну консультацію. Аптечна мережа GPC виділила гуманітарну допомогу в розмірі до 1 млн ларі, надала можливість українцям у Грузії отримати необхідні ліки безкоштовно в межах 100 ларі.

І в цьому випадку були ініціативи окремих лікарів:

• “Заявляю про повну підтримку Української держави та українського народу! Я готовий в рамках своєї службової компетенції [травматолог-ортопед] або глобальних знань обслуговувати всіх українців безкоштовно, в рамках консультації та будь-яких процедурних маніпуляцій. Послуги можуть надаватися як в клініці, так і в режимі онлайн.”.

Наприкінці 2022 року, з приходом зими та нападом Росії на енергетичні об’єкти України, охоплена війною країна потребувала генераторів для виробництва електроенергії. Україна зверталася за цією допомогою до всіх країн-партнерів, зокрема і до Грузії. Уряд Грузії відправив в Україну 25 одиниць потужних генераторів наприкінці грудня 2022 року.

Раніше, 15 грудня, з повідомленням “Хоробрим українцям від грузинів” передали 338 генераторів, серед них два для потужних міст – для систем водопостачання в Боярці та Хмельницькому, а решта – для дитячих садків, шкіл та названих медичних пунктів Київської області. Це обладнання було закуплено на 490 тисяч ларі, зібраних у рамках нового проекту “Поділись світлом”, створеного в Грузії, для допомоги українцям на війні. 

Ще одна ініціатива – “Швидка допомога з Грузії” належить цій же групі громадян. В рамках кампанії в Грузії було зібрано понад 90 тисяч ларі.

У річницю початку війни в Україні, 24 лютого 2023 року, уряд Грузії зробив виняток для українських громадян і продовжив безвізовий режим перебування в Грузії до двох років. До цього Україна була в списку понад 90 країн, громадяни яких могли перебувати в Грузії лише 1 рік.

Незважаючи на те, що Росія розпочала повномасштабний напад на Україну, з перших днів війни грузинські дипломатичні місії продовжували працювати. Це була, з одного боку, допомога власним громадянам, а з іншого – підтримка України. Крім того, у Львові відкрито додаткову консульську установу.

З перших же днів війни в Україні представники грузинського уряду заявили, що країна не приєднується до санкцій проти Росії, хоча Грузія бере участь у виконанні важливих санкцій, введених Європейським Союзом і США. Через декілька днів після початку війни в Грузії практично закрили представництво Російського підсанкційного банку (VTB) - російський "VTB Банк" потрапив під санкції через війну в Україні, а перекази в доларах, євро, фунтах та інших іноземних валютах були заборонені.

Однією з останніх санкцій, яка була введена проти Росії і яку виконає Грузія, є обмеження експорту автомобілів в Росію. "На території Грузії з 1 серпня діє обмеження на реекспорт/експорт транспортних засобів, ввезених зі Сполучених Штатів Америки, а з 26 вересня - на ввезені з Європи, як це передбачено 11-им пакетом введених санкцій”.

Найголовніше, що представники грузинського уряду подають як приклади підтримки України, це приєднання до заяв і резолюцій, які очолюють провідні міжнародні організації. За даними МЗС, таких документів десятки.

Організація Об'єднаних Націй і її спеціалізовані установи:

• підтримані резолюції/рішення – 32;
• національні оголошення - 131;
• заяви Європейського Союзу, до яких приєдналася Грузія – 92;
• інші спільні заяви, до яких приєдналася Грузія – 63;
• інші ініціативи підтримки – 23.

ОБСЄ:

• підтримані резолюції/документи/декларації - 2;
• національні оголошення - 92;
• заяви Європейського Союзу, до яких приєдналася Грузія – 131;
• інші спільні заяви, до яких приєдналася Грузія – 5;
• інші ініціативи підтримки – 14.

Рада Європи:

• підтримані резолюції/рекомендації/рішення/думки/декларації – 25;
• національні оголошення - 36;
• заяви Європейського Союзу, до яких приєдналася Грузія – 2;
• інші спільні заяви, до яких приєдналася Грузія – 2.

Європейський Союз:

• декларації, зроблені Верховним представником від імені Європейського Союзу – 11;
• обмежувальні заходи/санкції - 1.

Інші організації/формати:

• підтримані резолюції/рекомендації/рішення/думки/декларації – 6;
• національні оголошення - 6;
• заяви Європейського Союзу, до яких приєдналася Грузія – 15;
• інші спільні заяви, до яких приєдналася Грузія – 7;
• інші ініціативи підтримки – 5.

Напад на Україну був не тільки нападом на дружню країну, це був напад на світ, включно з Грузією, яка мала останню війну з Росією в 2008 році, де й досі триває повзуча окупація. Тому самовідданою є позиція тих грузинів, які останні місяці й роки воюють в Україні за незалежність України. В Україні проти Росії воюють десятки грузинів, понад 50 з них загинули на полі бою.
 

На війні загинули:

1. Олександр Хусківадзе;
2. Ніколоз Ахвледіані;
3. Арчіл Деврісашвілі;
4. Малхаз Квіжинадзе;
5. Джоні Одішвілі;
6. Звіад Гігані;
7. Георгій Горелішвілі;
8. Ніка Джікашвілі;
9. Зураб Одішвілі;
10. Арсен Кецбайя;
11. Вахтанг Барабадзе;
12. Давид Кучукян;
13. Михайло Мазанашвілі;
14. Ілля Чохелі;
15. Георгій Каадзе;
16. Михайло Тевдорадзе;
17. Серго Лісіх;
18. Руслан Байрамов;
19. Роланд Кварацхелія;
20. Авто Руруа;
21. Ромео Пічхайя;
22. Мераб Аладашвілі;
23. Бадрі Маркелія;
24. Джамбулат (Джаба) — Хоперія;
25. Константин Курсуа;
26. Ернест Мачарашвілі;
27. Темур Мачарашвілі;
28. Леван Сахелашвілі;
29. Гуга Гагнідзе;
30. Олександр Мартіашвілі;
31. Михайло Кафланішвілі;
32. Едішер Кварацхелія;
33. Кирило Шанава;
34. Гела Гогія;
35. Бердія Джохадзе;
36. Каха Гоголі;
37. Алуда Звіадаурі;
38. Даніель Герліані;
39. Георгій Гріголія;
40. Раті Шургайя;
41. Тато (Тельман) Бігвава;
42. Віталій Орбеладзе;
43. Заза Біцадзе;
44. Аліка Цава;
45. Аркадій Касрадзе;
46. Ніколоз Шанава;
47. Давид Менабдішвілі;
48. Давіт Гобеджішвілі;
49. Бахва Чикобава;
50. Гія Беріашвілі;
51. Давіт Ратіані. 

Підготовлено Dopomoga Ukraini

Фото на обкладинці: Радіо Свобода

https://www.marketer.ge/18-tve-omshi/