Що варто знати про насильство над жінками?

Що таке домашнє насильство? 

Насильство в сім'ї - це порушення конституційних прав і свобод одного члена сім'ї іншим членом сім'ї шляхом недбалого ставлення та/або фізичного, психологічного, економічного, сексуального насильства чи примусу. 

Примітка: Згідно Закону « ПРО УСУНЕННЯ НАСИЛЬСТВА ЩОДО ЖІНОК ТА/АБО ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, ЗАХИСТУ І ПІДТРИМКИ ЖЕРТВ ТАКОГО НАСИЛЬСТВА» членом сім’ї є: мати, батько, бабуся, дід, дружина, особа, яка перебуває у незареєстрованому шлюбі, дитина (пасинок/ падчерка), прийомна дитина, патронатний вихователь, (прийомна мати, прийомний батько), мачуха, вітчим, онука, сестра, брат, батьки подружжя, батьки особи, яка перебуває у незареєстрованому шлюбі, зять, чоловік дочки/дружина сина (у тому числі в незареєстрованому шлюбі), колишнє подружжя, особи, які перебували в минулому у незареєстрованому шлюбі, опікун, піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, отримувач аліментів, а також особи, які завжди вели або ведуть спільний сімейний бізнес; 

Що таке насильство над жінками? 

Насильство щодо жінок передбачає всі дії в суспільному чи приватному житті, характерні для насильства над жінками, вчинені за ознакою статі, які спричиняють або можуть спричинити фізичне, психічне чи сексуальне насильство над жінками та завдають чи можуть завдати жінці економічного збитку, у тому числі погроза вчинення таких дій, примус щодо жінки або самовільне позбавлення волі жінки. 

Примітка: Згідно Закону Жінкою вважається також неповнолітня жінка, яка не досягла 18 років. 

Які існують форми насильства? 

Фізичне насильство - побиття, катування, завдання шкоди здоров'ю, незаконне позбавлення волі або будь-яка інша дія, що спричиняє фізичний біль чи страждання, утримання від задоволення потреб здоров'я, що призвело до погіршення стану здоров'я або смерті жертви насильства. 

Психічне насильство – образа, шантаж, приниження, погрози або будь-які інші дії, що посягають на честь і гідність особи; 

Сексуальне насильство – статевий акт шляхом насильства або погрози насильства або через використання безпорадності жертви; статевий акт або інші дії сексуального характеру або сексуальне насильство над дитиною; 

Економічне насильство – діяння, що спричиняє обмеження права на їжу, житло та інші умови для нормального розвитку, користування майновими і трудовими правами, користування спільним майном і розпорядження своєю часткою цього майна; 

Примус – примушування особи шляхом застосування фізичної чи психологічної сили до вчинення чи невчинення дії, вчинення чи від утримання якої є правом цієї особи, або примушування особи терпіти дії, вчинені проти її волі; 

Нехтування законними інтересами неповнолітньої особи - незабезпечення одним із батьків, іншим законним представником та/або іншою відповідальною особою фізичних і психологічних потреб  неповнолітньої особи, захисту її від небезпеки, обмеження її права на здобуття основної освіти, або невчинення дій, необхідних для реєстрації народження, користування медичними та іншими послугами, якщо батько (або один із батьків), інший законний представник та/або інша відповідальна особа має (мають) відповідну інформацію, можливість та доступ до відповідних послуг; 

Примітка: іншою відповідальною особою є: особа (крім члена сім'ї), з якою фактично перебуває/проживає малолітня особа на підставі правового акту чи цивільного правочину, зобов'язання піклуватися та захищати інтереси на підставі якої на цю особу покладено той самий правочин або цивільний правочин; 

Кого можна вважати жертвою? 

Жертва – жінка або член сім’ї, конституційні права і свободи якої були порушені внаслідок недбалого ставлення та/або фізичного, психологічного, сексуального, економічного насильства чи примусу, і якій відповідною службою надано статус особи, яка постраждала від домашнього насильства. Міністерством внутрішніх справ та/або судом та/або групою Міжвідомчої ради з питань насильства щодо жінок та домашнього насильства, яка займається визначенням статусу жертв насильства в сім’ї (група виявлення потеріплих); 

Жертвою є також дитина, законними інтересами якої було знехтувано та якій відповідною службою МВС та/або групою виявлення потерпілих надано статус жертви. Крім того, жертвою є неповнолітня особа, яка на підставі нормативно-правового акту чи цивільно-правового договору перебуває/проживає з іншим опікуном або іншою особою, яка порушила її конституційні права і свободи через недбалість та/або фізичне, психологічне, сексуальне та економічне насильство чи примус, і яка була відокремлена від кривдника соціальним працівником. 

Дитина, яка стала свідком насильства, теж є жертвою. 

Які є правові механізми виявлення та усунення насильства щодо жінок та/або домашнього насильства? 

Для виявлення та усунення насильства над жінками та/або домашнього насильства можуть бути використані механізми кримінального, цивільного та адміністративного права. 

Кримінально-правові механізми застосовуються у випадках насильства над жінками та/або домашнього насильства, які містять ознаки кримінального правопорушення. 

Цивільно-правові механізми застосовуються для відшкодування шкоди, завданої насильством щодо жінок та/або насильством у сім’ї, у порядку, визначеному цивільним законодавством.

Механізми адміністративного права застосовуються у формі видачі обмежувальних / захисних приписів, також якщо характер правопорушення, відповідно до законодавства Грузії, не тягне за собою кримінальну відповідальність і його можна запобігти відповідно до положень Адміністративного кодексу Грузії. 

Яка різниця між захисними та обмежувальними приписами? 

Обмежувальний припис – це акт, виданий уповноваженим працівником поліції, який визначає тимчасові заходи захисту жертви домашнього насильства. Обмежувальний припис видається на підставі анкети оцінки ризиків. Обмежувальний припис набирає чинності негайно після його винесення та протягом 24 годин надсилається/вручається потерпілому або кривднику, а примірник обмежувального припису залишається в органі, який його видав. Запобіжний захід виноситься на строк до 1 місяця. Жертва або кривдник може оскаржити обмежувальний припис протягом 3 днів після того, як йому/їй було подано/вручено припис. 

Обмежувальний наказ може передбачати:

• Питання переселення кривдника з будинку жертви, незалежно від того, чи є він/вона власником
• будинку;
• Питання роз’єднання жертви та особи, яка залежить від жертви, і кривдника та поміщенням їх до
• притулку;
• Питання обмеження права кривдника користуватися спільним майном на власний розсуд;
• Питання ізоляції кривдника від неповнолітнього;
• Питання наближення кривдника до жертви, її робочого місця та місць, де вона перебуває;
• Питання здійснення електронного спостереження;
• Питання обмеження або заборона права користування зброєю (в тому числі табельною) кривдника,
• обмеження права кривдника на придбання зброї або отримання дозволу чи ліцензії, а також умови зберігання чи тимчасового вилучення зброї (у тому числі табельної), яка перебуває у його власності та/або належить йому, протягом дії зазначеного розпорядження або протягом строку, визначеного розпорядженням;
• Питання попередження кривдника у разі порушення вимог, передбачених наказом про накладення відповідальності, визначеної законодавством Грузії;
• Інші питання, які необхідно вирішити для забезпечення безпеки потерпілого.

Примітка: Електронне спостереження – це захід, встановлений уповноваженим поліцейським для забезпечення тимчасового захисту жертви, за допомогою якого контролюється наближення кривдника до жертви. 

Захисний припис – це акт, виданий судом (суддею) першої інстанції в порядку адміністративного судочинства, яким визначаються тимчасові заходи захисту потерпілого. Охоронний припис передбачає проходження кривдником обов’язкового курсу навчання, спрямованого на зміну насильницького ставлення та поведінки. 

Охоронні приписи виносяться на строк до 9 місяців. Конкретний строк його дії встановлюється судом. Питання про зміну строку дії захисного припису вирішує суд. Дія захисного припису може бути продовжена на період його дії та на додатковий строк, що не перевищує 3 місяців, якщо потерпілий та інші члени сім’ї потерпілого перебувають у групі ризику. 

Хто має право вимагати винесення обмежувальних та захисних приписів? 

• З клопотанням про обрання захисного припису та підписки про невиїзд можуть звернутися потерпілі, члени їх сімей та/або за згодою потерпілого соціальний працівник або особа, яка надає потерпілому медичну, юридичну чи психологічну допомогу. 
• У випадках насильства щодо неповнолітніх про винесення охоронного припису та підписки про невиїзд може звернутися відповідний орган опіки та піклування. 
• Поліція має право винести обмежувальний припис з власної ініціативи, якщо є достатні підстави припускати, що конституційні права і свободи особи можуть бути порушені шляхом нехтування ними або застосування примусу та/або фізичного, психологічного, економічне, сексуального насильство щодо нього / неї. 

Як можуть бути скасовані обмежувальні та захисні приписи? 

За примиренням сторін, на підставі їх спільного клопотання до суду/уповноваженого поліцейського, дію обмежувального чи захисного припису може бути припинено відповідною ухвалою судді/уповноваженого поліцейського, внаслідок всебічне та повне вивчення обставин справи, крім випадків, коли існує загроза вчинення насильства щодо потерпілого або іншого члена його сім'ї.

Примітка: Примирення сторін не перешкоджає винесенню обмежувальних та захисних приписів, а також не призводить до припинення дії обмежувальних та захисних приписів, якщо залишається загроза вчинення насильства щодо потерпілого чи іншого члена його сім'ї, або якщо насильство щодо жінки та домашнє насильство порушує інтереси інших членів сім'ї (особливо інтереси неповнолітньої особи) потерпілої особи. 

Якою допомогою та правами може користуватися жертва насильства? 

• Звертатись до відповідних органів державної влади з проханням про винесення обмежувального чи захисного припису, а в разі порушення умов винесеного обмежувального чи захисного припису – з проханням відреагувати на таке порушення; 
• Звертатись до відповідних органів державної влади залежно від тяжкості фактів насильства над жінками та/або домашнього насильства, а також у разі порушення умов винесеного обмежувального чи захисного припису з проханням застосувати кримінально-правові механізми для виявлення та попередження насильства над жінками та/або домашнє насильства; 
• Вимагати встановлення електронного спостереження за кривдником у порядку, встановленому цим Законом; 
• Звертатися до відповідного судового органу з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок насильства над жінками та/або домашнього насильства; 
• Отримувати компенсацію, якщо збитки, завдані внаслідок насильства над жінками та/або домашнього насильства, не покриваються кривдником та/або з інших джерел, визначених цим Законом та іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами Грузії щодо захисту та надання послуг жертвам; 
• Мати право перебувати у притулку/кризовому центрі та користуватись доступними там послугами;
• Отримати безкоштовну юридичну консультацію, безкоштовну первинну та невідкладну медичну та психологічну допомогу при поміщенні в притулок/кризовий центр; 
• Користуватися правом на припинення трудових відносин на час перебування в притулку/кризовому центрі; строк відсторонення не повинен перевищувати 30 календарних днів протягом року; 
• Звернутися до відповідних державних органів для отримання дозволу на тимчасове проживання в Грузії, якщо жертва є іноземцем або особою без громадянства; 
• Отримувати правову допомогу за державний кошт, як це передбачено Законом Грузії про правову допомогу; 

Як діяти, якщо Ви стали жертвою насильства 

Якщо ви постраждали від насильства над жінками та/або домашнього насильства або маєте інформацію про насильство, будь ласка, зателефонуйте до Державного фонду захисту та допомоги (за статутом) жертвам торгівлі людьми за номером гарячої лінії +995 32 116 006 або 112. Дзвінок безкоштовний та анонімний.

Підготовлено за інформацією Care Caucasus